31 січня 2017 р.

У Черкасах ділилися досвідом альтернативної освіти

Kids Space
21 січня 2017 року у м. Черкаси відбулася унікальна подія. Усі, хто цікавиться темою альтернативної освіти мали змогу прийти на зустріч із батьками черкаських хоумскулерів. 

Зустріч «Альтернативна освіта: досвід черкаських батьків» організували ком’юніті-медіа черкаських батьків «KidsSpace» та спільнота активних жінок «Мами Черкас».

Головною метою зустрічі було показати всім, хто прийшов, спектр альтернативної освіти, який зараз є в Черкасах.

Люди могли познайомитися, зрозуміти, що вони не одні, поділитися досвідом навчання своєї дитини за альтернативною системою, розібратися в юридичних аспектах цього питання.

На зустрічі були присутні більше 50 осіб, 7 спікерів, психологи, юристи.

Основний зміст зустрічі читайте у моєму репортажі.
Таня Кукла. Фото Т. Лучезарової.
Таня Кукла.

Монтесорі-педагог 0-12, засновниця дитячого центру "Montesory Family" у Черкасах, мама трьох дітей.

Шлях до альтернативного навчання:
«Я мріяла про альтернативне навчання ще у своїй школі. І, хоча вчилася на одні п’ятірки, не мала зацікавленості ні у біології, ні у географії, ні в історії…

Ідея заснувати свій садочок прийшла до мене після народження двох діток. Ми зрозуміли, що державні  нам не підходять… Тоді я вивчилася на Монтесорі-педагога 3-6. Закохалася у методику Монтесорі. У мене завжди був потяг до педагогіки, і так я змогла його реалізувати. Коли народила третю дитину, прийняла рішення забрати старших зі школи. Це рішення насправді далося мені дуже важко…Було дуже багато страхів…Деякі з них, якщо чесно, і досі мене не покинули»

Мотивація.

На зустрічі Таня розповідала про мотивацію дитини до навчання:

«Мотивацією сьогодні займається велика кількість вчених. Проводиться багато експериментів, досліджень. Усі намагаються зрозуміти, що таке мотивація.

Мотивація може бути зовнішня та внутрішня.

Зовнішня мотивація для школяра:

Оцінки, медалі, грамоти, кубки , похвальні листи - насправді, така мотивація не є істиною, бо вбиває внутрішній інтерес.З часом оцінки стають чимсь ефемерним, не пов’язаним з освітнім процесом. В решті-решт, дитина навчається досягати оцінок різними шляхами…Зараз будь-який учень після п’ятого класу знає що таке ГДЗ.

Змагання – у групі дітей, де хтось буде краще, а хтось гірше…

Матеріальний момент – гроші, шоколадки, наклейки, приз у кінці чверті, року…

Пояснення смислу навчання - вчись, і будеш кимось, чогось досягнеш, в тебе будуть гроші, професія і т.д.

Пояснення глибинного смислу – пояснити, як взаємопов’язані дисципліни – це єдина гарна частина зовнішньої мотивації, тому що цей смисл пов'язаний з внутрішньою мотивацією.

Внутрішня мотивація для школяра:
(На неї треба звертати найбільше уваги!)

Внутрішня мотивація – це інтерес дитини.

Дитина народжується з інтересом до оточуючого світу, і до якогось часу ми над цим не задумуємось. Дитинку ніхто не заставляє перевертатися чи тягнутися до тих іграшок, які її цікавлять. Проте, у якийсь момент ми вирішуємо, що ось зараз я буду вчити дитину саме цьому (ходити, читати, писати), хоча вона може бути психологічно до цього не готова.

Методика Монтесорі іде за дитиною. Ми дивимося на те, який інтерес наявний у дитини, а не машемо прапорцем перед нею,не кажемо у який бік іти. Обов’язково дивимося, чи готова дитина поглинати ту чи іншу інформацію. Ми пропонуємо, даємо можливість вибору і дивимось, що саме пробуджує інтерес у дитини.

У моєму розумінні – інтерес і внутрішня мотивація – це те, на що мають дивитися батьки, викладачі, - усі, хто має якесь відношення до розвитку дитини. Для того, щоб виявити цей інтерес, підтримати його далі, нам потрібно створити середу для дитини.

У школі – це наповнення простору інформацією з усіх сфер доступних людині, відповідно до віку дитини. У тій сфері, де у дитини з’явиться інтерес, – давати більше, глибше. Тоді в 11 класі не постане питання, ким бути, і куди іти далі…

Де у дитини буде внутрішній інтерес - у тій сфері їй буде комфортно працювати і жити. Я за те, щоб у наших дітей була можливість зрозуміти себе, і через це - знаходити себе у житті.

Ольга Харченко. Фото Т. Лучезарової
Харченко Ольга
Психолог. Досліджує методику мнемотехніки. Займається за цією методикою з дітками та вважає, що це набагато полегшує навчання, зокрема вивчення іноземних мов.

Страхи батьків.
На зустрічі Ольга розповідала про страхи батьків, які ще планують альтернативне навчання для своїх дітей, чи вже вчаться за такою формою. Психолог спростовувала міфи, пов’язані з цим.

Міф 1.
Проблема соціалізації.

Хтось вважає, що «домашні» діти мають дефіцит спілкування з однолітками. Насправді ж, домашня освіта дозволяє скомпонувати час таким чином, щоб дитина мала змогу відвідувати різні секції та гуртки. Отже, на відміну від просто класного колективу, коло її спілкування буде ширшим та цікавішим.

Міф 2. Це не для замкнутих дітей.

Хтось помилково вважає, що дитина, потрапивши у колектив, навчиться усім необхідним навичкам комунікації. Насправді інтровертам у школі важко, часто їх гноблять однолітки. Домашня освіта для такої дитини – це освіта без стресу. Вона не думає, що про неї скажуть, чи не будуть насміхатися біля дошки…Водночас, відвідування гуртків зробить таку дитину цікавим співрозмовником, що допоможе самоствердженню.

Міф 3. Дитина не зможе організувати час.

Домашня освіта дає можливість уже в дитинстві вчитися планувати свій час. Дитина починає розуміти, що для того, щоби піти на музику, треба швидше зробити уроки. Але батькам треба встановити розпорядок дня. І якийсь час (близько місяця) його дотримуватися.

Міф 4. Тепличні умови.

Дехто вважає, що отримуючи освіту вдома, дитина ніколи не навчиться виходити із зони комфорту. Насправді ж, дитина вдома лише навчається, а не живе повністю. Вона відвідує гуртки, гуляє на вулиці, ходить із батьками на різні заходи. 

Іра Ткаченко. Фото Т. Лучезарової
Іра Ткачекно
Засновниця Центру дитячого розвитку "Крокодил Гена".
- Що привело до альтернативної освіти?

"Моя донька ішла в перший клас до звичайної школи. Але ми зіткнулися з тим, що вчителька не приділяла часу для підтримання психологічного стану в класі. Ті поняття, які я виховую у своїй дитині – співчуття, повага, чуйність, чесність – не мали тут обговорення.

Можливо, проблема була у переповненості класу (30 осіб)…

У другий клас ми пішли до приватної школи. Але, нажаль, і при меншій кількості учнів (10 осіб), ситуація була така сама. Вчителька займалася уроками, і не слідкувала за взаємовідносинами між дітьми.

Ми перейшли на домашню освіту. Зараз навчаємося на дистанційній формі. Це - наш перший, експериментальний рік. Деякими предметами я займаюся з дитиною сама. На деякі приходять викладачі, дитина відвідує безліч гуртків на свій вибір".


Іра розповідала про якість альтернативної освіти.

Жінка переконана, що усім дітям підходять  альтернативна освіта, але не всім батькам.

Галя Касьянова. Фото Т. Лучезарової.
Галя Касьянова 
Мама трьох діток. Викладачка риторики, мнемотехніки, каліграфії, методист дитячого центру "Крокодил Гена".
- Чому ви обрали домашню освіту?
«Коли 4 роки назад яусвідомила, що свою третю дитину точно потрібно забирати зі школи, я думала, що я така одна у Черкасах. Насправді, бачу, що нас багато!

Мій син просиджував у школі час, не виявляв ніякого інтересу до навчання.

Водночас, йому подобалося грати на скрипці. Зараз він займається багатоборством.

Я вважаю, що батьки несуть стовідсоткову відповідальність за те, щоб розвинути у дитини ті таланти, які у неї є.

У нашому випадку це стало можливим завдяки переходу на домашню освіту. Ми самі сплановуємо час і все встигаємо».

На зустрічі Галя розповідала про організацію часу при домашній освіті.
Оля Фукс. Фото Т. Лучезарової
Ольга Фукс.
Жителька екопоселення у с. Чмирівка, Чигиринського району, Черкаської області.
З 1995 року я займається інтегральною освітою, яка базується на експериментальній методиці, заснованій у Росії.

Розповідала про те, чим на її думку, альтернативна освіта відрізняється від традиційної:

Сьогодні усі розуміють, що у нашій загальній шкільній освіті щось не так. Школа – подібна до фабрики, яка «під шаблон» випускає учнів. У школах упущена духовна складова. В умовах екопоселення ми намагаємося створити школу, яка б не була прив’язана до державної. Наша методика направлена передовсім на дорослих. Адже діти – це їхня копія.

Цей проект можна назвати «університет людини». З перших днів дитини ми вже займаємося освітою. Велике значення приділяємо батькам, говоримо на що їм звертати увагу.

Ми маємо гарні результати. Ще у 1995 році в Росії ми займалися з «складними дітками». Нам дали 25 учнів з сьомих класів. Ми прибрали парти, відмінили розклад. Уроки стали не стандартні. Ми об’єднали предмети. Шкільну програму нам вдалося пройти за 2 місяці. У своїх заняттях ми використовуємо метод занурення. Кожен не генетичному рівні може пригадати – хто він. Цікаво, що ми займаємося навіть з п’ятирічними дітьми. І їм легко дається і фізика,і хімія, і географія…Але ми не притримуємося шкільної програми.

- Чи не стане проблемою для таких діток соціум, з яким декому доведеться зіткнутися у подальшому навчанні та житті?

- Корінь нашої системи – у філософії бойового мистецтва Кунг-фу, яка вчить вибудовувати стрижень характеру і духу.

Наталя Кокорєва. Фото Т. Лучезарової
Кокорєва Наталя, мама трьох дітей
Жителька с.Геронимівка, Черкаської області.

Має різний досвід навчання своїх дітей у різних школах.

Вже близько року вивчає досвід домашньої освіти.

Мріє створити клуб, де були б організовані дітки на домашній освіті. Основна мета такого клубу – ефективне навчання у дружньому невеликому колективі. Цей клуб має бути доступний батькам різної фінансової спроможності.

На зустрічі Наталя розповідала про соціалізацію.

"Один з компонентів соціалізації – вміння вільно спілкуватися. Адже без цього, важко знайти друзів, бути прийнятим у колективі, отримати визнання. Нажаль у школах нас очікує культ зовнішності, одягу, відбувається підміна понять. Школа не прищеплює цінності. Це відбувається у родині.

- Де дитина може отримати навички виходу із конфліктних ситуацій?

- Існує  первинна і вторинна соціалізація.  Перше коло - сім'я, тут дитина  навчається і конфліктології, і зв’язкам  через гру.  Школа – вторинна соціалізація 
Почуттю гідності , впевненості краще навчити при домашній освіті. Хтось може подумати, що забравши дитину зі школи, вона не знатиме, що робити у цьому світі. Насправді, школа не прищеплює цінності. Школа, гуртки, альтернативна школа – це лише доповнення до соціалізації, коріння якої закладається у родині.(Ольга Харченко).

Юрій Плювака. Фото Т. Лучезарової
Юрій Плювака.
Батько двох діток. Приватний юрист. Активіст ГО «Українська асоціація домашньої освіти».
Відповідав на питання. Найбільш актуальними були такі:

- Чи обов’язкове ЗНО, щоб поступити у ВНЗ?

- На сьогодні в Україні ми маємо два види домашньої освіти: дистанційне та екстернат.
Ці два види навчання мають посилання про підсумкову атестацію на Положення про державну підсумкову атестацію. У цьому положенні чітко прописано поняття ЗНО. Воно є обов’язковим.

- Чи можна дитину за місцем проживання оформити на екстернатне навчання?

- Так. Теоретично це можна зробити у будь-якій школі. Практично - ви можете зіткнутися зі складнощами. Є приклади, що батьків визивають кожен тиждень і говорять, що ви не так навчаєте…У деяких школах просто не хотять братися за це, адже для вашої дитини має бути розроблена спеціальна програма у цій школі.

Оля Чіпенко. Фото Т. Лучезарової
Чіпенко Ольга
Психолог, психотерапевт-практик.

Багато років займається розробкою методології альтернативного навчання. 

"Хочемо, щоб у батьків була відповідальність, у дітей – творчість, у педагогів з   дітьми - повноцінні особисті взаємини. Остання ідея, яка виникла – це створення громадського тьюторського центру".
Ось що жінка говорить про цю ідею: "Звичайно проблема соціалізації дитини на домашньому навчанні існує.  З тих пір, як держава узурпувала соціальні зв’язки, - вони всі були поміщені у спеціальні організації типу шкіл, садочків і тд. Питання у тому, що ми маємо взяти у цьому місті відповідальність за те,  щоби ці можливості та зв’язки виникали".
 

Останні півгодини зустрічі були присвячені нетворкінгу.

Kids Space / Адміністратор

...

0 коментарі :

Дописати коментар