Мами Черкас дізналися, як можна працювати та розвиватися разом з дітьми

Аня Крвченко. Фото Таши Лучезарової

                                                            Працювати й бути разом зі своєю дитиною (дітьми). Думаєте, це фантастика? Ні, це реалії нашого сьогодення.

Щоправда, у Черкасах таких реалій поки що немає. А от у Києві  Анна Кравченко майже рік тому  організувала коворкінг з дітьми «Зеленка». 

Аліна - ідейна натхненниця мам Черкас. Фото Таши Лучезарової.

Організаторка спільноти "Мами Черкас", Аліна Котолуп, запросила Аню на зустріч із черкаськими мамочками у рамках проекту "Жіночі зустрічі-натхнення". До слова, "Жіночі зустрічі-натхнення" - це зустрічі, які готує невелика команда активних жінок Черкас. Ми проповідуємо відкритість, дискусії, обмін знаннями, ідеями та контактами, співдопомогу і співтворчість на наших зустрічах.

    

Кравченко Аня – молода мама двох діток (4, 9 та 2, 4 років). 6 років назад вона приїхала в Україну з Москви. Два останні роки живе у Києві, до цього – у Запоріжжі.

Нетворкінг у дії. Зустрічі-натхнення. Мами Черкас.

Сьогодні на зустрічі з  мамами Черкас   Аня розповідала  про жіночий розвиток, справу, яка є джерелом внутрішнього ресурсу, про те, як бути разом з дітьми й водночас працювати, про коворкінг «Зеленку»  як «місце переходу».

Як виникла така ідея, створити коворкінг з дітьми?

Коли  я народила першу дитину, ми жили у Запоріжжі. Тоді  я, як майже  кожна друга мама, думала, що з дитиною немає куди піти…З народженням молодшої, ми переїхали до Києва, але ідея створити таке місце, де б можна було, не залишаючи своїх дітей,  розвиватися, спілкуватися, обмінюватися досвідом, навіть, заробляти не залишала мене. З часом ця ідея реалізувалася у «Зеленку».

Ти живеш під Києвом у приватному будинку. Чого тобі не сиділося вдома, всіляко розвиваючи своїх дітей?

До народження дітей, я була дуже активною. З появою однієї, потім другої дитини, я почала сидіти вдома, а це мені не властиво…Мені потрібен двіж, але при цьому для мене дуже важливо, щоби я була разом з дітьми. І от я знайшла спосіб, як поєднати двіж та  дітей.

Коворкінг з дітьми "Зеленка" у Києві. Фото з фб. 

Що для тебе «Зеленка»?

Я знайшла ту справу, яка приносить мені ресурс. І моя місія – давати ресурс мамам… У «Зеленці» мама може знайти для себе  силу. Але для кожної вона міститься у різному. Одні приходять з дитиною, вирвавшись зі своєї буденності, другі хочуть навчитися вести свій бізнес, треті – розвиваються у материнстві.

Я описую собі «Зеленку», як «місце переходу». Мама приходить з дитиною сюди для того, щоби визначитися, відповісти собі на питання, чи зможе вона працювати з дитиною? Хтось зрозуміє, що зараз мені працювати ще не варто, натомість хочеться розвиватися, вчитися, відвідувати з дитиною музичні заняття, хтось усвідомить, що їй вже хочеться працювати, але треба знайти няню. І це теж має сенс, адже, у дітей не завжди однаковий настрій, і вони не завжди дають мамі продуктивно працювати, коли знаходяться біля неї.

 Скільки людей зараз у вашій команді, і яка твоя функція у ній?

У нас 10 осіб у команді. А я все контролюю. За освітою я журналіст. Але веду весь фінансово-економічний облік у цьому проекті.

 Що було найважчим за цей рік?

Важче за все було розпочати. Довго тривав ремонт (три місяці). Влітку, коли майже не було відвідувачів у «Зеленці», було таке відчуття: «Напевно воно нікому не потрібно…»

Твій чоловік сьогодні разом з тобою та дітьми в Черкасах. Він завжди підтримує тебе, допомагає морально і матеріально. Напевно, тобі повезло з чоловіком і це, безумовно, один з найвагоміших факторів успіху твоєї справи?..

Підтримуючий мене в усьому чоловік – це не є даність. Він не достався мені ось такий класний…Це не везіння, коли  він попався тобі ось такий, який правильно все робить…Це все робота всередині пари, моя  дуже серйозна робота над собою для того, щоб все складалося, як хочеш. 

До речі, чоловік не вкладав кошти у "Зеленку", у неї є інвестор. Для мене це було дуже важливо. Звісно, з сімейного бюджету йшли кошти (зараз уже ні), але основний вклад був - інвестор плюс мої власні фінанси (не чоловіка).

Аня Кравченко з мамами Черкас. Фото Таши Лучезарової

Після того, як твої діти не відвідували садочки, чи підуть вони до школи, і якщо підуть, то чи до державної?

Я не планую навчати дітей вдома, бо не є суперорганізованою людиною, якою треба для цього бути…але і до звичайної державної школи, думаю, не віддам. Мені не є близькою система, де усі мають бути однаковими. Я за свободу навчання, творчій підхід до навчання, за підтримання природньої цікавості до навчання. Так що, до вибору школи підійду відповідально.